Пн-Пт 10:00-19:00,
Сб-Нд 10:00-18:00

Вибираємо тревел-байк чи велосипед для мандрів

Вибираємо тревел-байк чи велосипед для мандрів 13.08.2018

Велоподорожі — це особливий вид туризму, який дуже зручний для територій з розвиненою дорожною мережею та помірним кліматом.

У велотуристів ширші, у порівнянні з пішими «колегами», можливості у виборі маршруту, а втомлюваність значно нижча. Швидкість пересування перевищує швидкість пішого туриста в кілька разів.

При підготовці до велоподорожі, визначальну роль відіграє вибір велосипеда, якому доведеться довгі сотні кілометрів везти вас на собі разом із вашим багажем.

Такий велосипед повинен бути зручний для довгої їзди на ньому в позі, яка не втомлює; мати достатньо швидкий хід на шосейному покритті, а також впевнено справлятись з піском, брудом і болотами у випадку виїзду на грунтовки чи бездоріжжя. Крім того, такий велосипед повинен коректно розміщувати на собі багаж мандрівника. Багажник в цьому випадку — не примха, а об'єктивна необхідність.

Всі ці умови, що висуваються, переконують в тому, що вибір велосипеда, що повністю підходить для дальніх багатоденних мандрівок — не настільки проста задача, як здається на перший погляд.

Більшість велосипедів, що представлені на ринку повністю придатні для катання, однак для дальніх поїздок — обмежено. А це - різні речі.

Підбір велосипеда.

Розглянемо основні типи велосипедів, що умовно виділяються.

 

Велосипеди для катання, розваг, екстрим-спорту

До таких відноситься цілий спектр класів велосипедів. Це Тріальні, Стрітові, BMX, Крос-кантрі та інші. Такі байки ідеально підходять для коротких чи навіть середніх за дальністю велопробіжок без вантажу, в розважальних чи спортивних цілях. Вони з самого початку були задумані для розважальної, необтяжливої їзди, покатеньок. Також можуть підійти для "ділових" поїздок в сусіднє село за "батоном кефіру". Нерідко потребують підвищеної уваги до обслуговування.

Велосипеди для катання представлені на ринку найбільш масово, і причина цього явища полягає не тільки в зростанні цікавості суспільства до розваг з використанням велосипеда, а ще й в тому, що це вигідно для бізесу. Кажучи суто суб'єктивно, активне пропагування саме таких велосипедів — це всеодно що торгівля стільцями з нахиленим сидінням. Переконай людину, що це модно, круто і престижно, що всі насьогодні сидять саме на таких - тож завтра вона прийде до тебе же за підставкою для ніг, подушкою, яка випрямляє сидіння, штанами з підвищеним коефіцієнтом тертя, та іншими "прибамасами", котрі для сидіння на традиційному стулі і задарма не потрібні. Іншими словами, "гламуризація" визначених видів товару підкормлює цілу індустрію, напрямок в бізнесі.

В цій групі, тим не менш, варто виділити крос-кантрійні велосипеди. Теоретично, за правильних умов виготовлення та комплектації - такий байк створений для катання бездоріжжям, і з цим він відмінно справляється. В принципі, його цілком реально адаптувати для велотуризму, однак потрібно бути готовим до деяких незручностей. Його геометрія та сідло розроблені без урахування того, що він буде завантажений, особливо відчувається підкидання переднього колеса при підйомах на круті гірки (якщо вантаж на багажнику). Посадка більш спортивна і нахилена що збільшує навантаження на руки та спину збільшуючи втомлюваність. Через малий діаметр коліс можливості на шосе зменшуються у порівнянні з великими колесами. Безперечні плюси такого велосипеда для туризму: гарні прохідні можливості на бездоріжжі, високий показник маневрування і легкість взяття тягунів і гірок.

Міські/Туристичні

Назва вже сама вказує на те, що це - те що треба. Однак і в цей ряд велосипедів вкладається досить дивні моделі. Однак в більшості "міські" та "туристичні" характеризуються наявністю міцної рами (як правило сталевого, сталевого легованого CrMo або міцного алюмінієвого сплаву), великих коліс, широкого діапазону передач, можливістю встановлення додаткового обладнання. Як правило, це - велосипед далекобійник. Як раз на таких моделях і їздять велотуристи в далекі багатоденні походи.

На відміну від "велика, щоб кататись", цей вже "велик, щоб їздити". Зручне сідло, високий (але не занадто) руль, достатній діапазон передач, напівкросові (щось середнє між сліком та ґрунтовим протектором) покришки, колеса діаметром 28" (рідше 26"), посилені багажники, крила. Для покатеньок такий велосипед придатний менше, оскільки важить помітно важче, поступаючись за габаритними параметрами та показниками маневрування. Зате 100 км на день та більше, з велобаулом на багажнику та іншими елементами додаткового навантаження цьому велосипеду - раз плюнути. Він однаково добре почувається на трасі та на складних лісових, або ще гірше — роздовбаних путівцях.

Він не призначений для стрибків та акробатики, його головна задача: тягти вантаж та вершника всюди.

Шосейні

Ці велосипеди мають великі колеса діаметром 28" та низьку вагу. Володіють м'яким і легким ходом. Однак, тільки по шосе, оскільки така специфіка даного класу. Протектор покришки гладкий, а механіка полегшена в догоду загальному зниженню ваги та відповідному підвищенню гоночних можливостей. Він може підійти хіба-що для "швидкого туризму" без активного навантаження та пересування виключно гарними дорогами.

В принципі, такий велосипед можна адаптувати для потерб велотуриста, однак цей процес досить витратний та тягне за собою немалі переробки. Займатись цим варто лише за повної відсутності варіантів для вибору.

Отже, висновок зрозумілий. Найбільш бажаний тип - "Міський / туристичний", та при наявності повної свободи вибору можна без роздумів зупинитись на ньому. При виборі неодмінно звертайте увагу на можливість установки багажника/багажників, зміни руля, наявність достатнього зазору вилок переднього та заднього коліс. Бажаний діаметр коліс 28" (700C / 622 мм).

Специфіка тревел-байка

Вибравши та придбавши велосипед, або розібравшись з тим, котрий вже є, починаємо конфігурувати його для зручності в подальших подорожах. Сказати одразу, повністю готових рішень, які початково повністю пригодні для виповнення поставлених задач, практично не існує. Виключенням може бути хібащо ви позичаєте велосипед у бувалого велотуриста, який неодноразово пройшов довготривалі велопоходи. Звісно, його байк повністю адаптований саме до тих умов експлуатації, які нас цікавлять. Таку машину буде достатньо підігнати "під себе". Всі інші очікує ряд змін та доповнень.

Руль

Руль для дальньої багатоденної поїздки повинен бути достатньо високим. Коли ви рухаєтесь в штатному режимі, 80% вашої ваги має припадати на сідло. Тобто умови вибору керма — можливість комфортного керування велосипедом, утримуючи осанку в прямому положенні.  В іншому випадку (за надто низького положення руля, коли корпус вершника сильно нахилений вперед) поїздка досить швидко додасть втоми, а багатоденна поїздка — це все ж не гонка на приз. Крім того, низька посадка виключає нормальне бачення перспективи, що створює деякий дискомфорт? при русі по трасі з щільним трафіком, а також ускладнює подолання лабіринту ям та калюж.

Руль можна підняти трьома способами, залежно від конструкції:

- за рахунок подовженої рульової колонки (штоку);

- сильно зігнутий та піднятий "рогами" вверх форми руля;

- встановленням виносу з великим кутом, або з можливістю його регулювання.

Якщо конструктивно можливі два і більше варіантів, достатньо, як правило, одного.

Варто відмітити, що настільки зручний на рівнині, високий руль може скласти деякі проблеми на крутих підйомах та в затяжних "тягунах". В таких випадках його можна просто опустити заздалегість (наприклад, перед "взяттям" гірського перевалу), а по досягненні вершини знову підняти.

Сідло

Хоч питання сідла - є окремою філософією та вибирається суто індивідуально, все ж, бажано, щоб воно було широким, але не надто. За прямої посадки з високим рулем вузьке спортивне сідло буде не дуже зручним, тож його бажано замінити.

Все зумовлене тим, що від довгого педалювання у вузькому сідлі можна заробити мозолі, які будуть несумісними з продовженням подорожі. Крім того, швидше зношується одяг (штани, шорти), якщо тільки він не пошитий спеціально для їзди на велосипеді.

Сідло повинне володіти деякою м'якістю, і обов'язково бути монолітним. Обшивка чи обтяжка досить швидко проривається та з'їжджає на бік.

Багажник

Міцність та надійність багажника — це не тільки товщина металу, з якого він виготовлений. Важлива міцність його кріплення до велосипеда. В першу чергу, зазвичай, ламається крепіжне кільце біля осі заднього колеса, а також кронштейн кріплення. При перевезенні на багажнику велобаула, вагою 15-25 кг, при поворотах на пристойній швидкості виникають великі відцентрові навантаження, які просто рвуть метал. Це не враховуючи стрибки на вибоїнах та доволі жорстких вібрацій на трускій дорозі.

Гвинт, який кріпить багажник до рами біля осі колеса зі зворотньої сторони, повинен мати контргайку. Це виключить його самостійне викручування, що загрожує великими неприємностями в поході.

Кріплення багажника до рами під сідлом повинне витримувати ривок назад із зусиллям 70-80 кг без появи люфта. На жаль, таких багажників на ринку небагато, а стандартне кріплення на двох прутиках і гвинтах М5 подібний експеримент не витримує.

Потрібно або прироблювати додатковий кронштейн з хомутом-захватом до рами, або розшукувати багажник, виготовлений по типу "дорожньо-радянськиого типу". Інакше потрібно бути готовим до того, що рано чи пізно багажник поволочиться по дорозі.

Опорні стійки кріплення багажника повинні повністю захищати колесо від будь-якої можливості контакту з велобаулом. Також при виборі багажника варто проінспектувати зварні шви. Дивно, однак вони нерідко бувають неміцними, тому цільне виконання вітається.

Покришки

Якщо велосипед-"турист", за замовчуванням, вкомплектований шосейними покришками, варто знайти більш «агресивні», щоб підходили для руху позашляховими напрямами. Звісно, на гладкому асфальті, шосе вони будуть мати невеличкий опір, зате по піску, снігу чи розм'яклому від дощу грунті - скоріш за все вдасться їхати, а не йти.

Як варіант універсальності можна розглядати напівсліковий протектор, який добре себе поводить майже за будь-яких умов.

Передачі

В цьому питанні головне — не якість, а різноманітність передач (діапазон). Від найнижчих (дуже маленька зірочка спереду при найбільшій зірочці ззаду — швидкість падає до мінімуму, проте момент сили високий), до найвищих (велика зірочка спереду (48Т) та маленька ззаду (11Т)). Для цього достатньо і невеликої кількості передач, головне, щоб їхній діапазон відповідав умовам руху. Високі передачі необхідні для підтримання швидкості на шосе чи спусках, тоді як низькі - на позашляхових дорогах, путівцях та підйомах.

Інше

Існує ще ряд предметів та засобів, які були б не зайвими для туристичного велосипеда:

  • Тукліпси (чи інший засіб закріплення взуття на педалі). Дозволяє виконувати обертову дію не тільки тиснучи на педалі, проте і "підтягуючи" їх. Таким чином зменшується навантаження лише на м'язи, що задіюються при тисненні, знижується навантаження на колінні суглоби та вцілому економить сили велосипедиста. Особливо цінні на складних відрізках та виснажливих підйомах. Разом з тим, ускладнюється процес посадки/висадки знижуючи оперативність старту на велосипеді. Існує більш зручний спосіб закріплення, який нівелює недолік - використання педалей під шип та відповідного велосипедного взуття, яке сумісне з встановленням шипів. Найрозповсюдженіший стандарт такої сумісності на сьогодні - Shimano SPD.
  • Крила – захист від води та бруду, що летить з-під коліс. Якщо в догоду високій швидкості обходитись без них, прийдеться розраховувати на їзду виключно в суху погоду, по "стерильній" дорозі. В протилежному випадку велосипед і вершник перетворюються в суцільний великий липкий шматок бруду.
  • Ліхтарі. Обов'язкові завжди. При їзді в сутінках саму дорогу зазвичай видно, а ось вибоїни можна не побачити. Крім того, при русі по шосе передє і заднє світло необхідні для забезпечення видимості велосипеда для інших учасників руху, які можуть представляти загрозу для нічного велотуриста.
  • Замок — додаткових пояснень не потребує.
  • Велокомп'ютер — по суті, спидометр. Не буде зайвим навіть за наявності окремого GPS-навігатора. Дозволяє контролювати, окрім швидкості, як добовий, так і загальний пробіг велосипеда.
  • Велочохол — «упаковка» для велосипеда, неодмінна умова для його перевезення в потязі як  «негабаритного вантажу». Додатково може бути використаний в розгорнутому вигляді як захист від опадів на біваку.

Джерело