Роберт Бош - винахідник, бізнесмен і популяризатор велоспорту

Німецький промисловець, інженер і винахідник, засновник компанії Robert Bosch GmbH і великий ентузіаст велоспорту Роберт Бош народився 23 вересня 1861 року.
У листопаді 1886 року він заснував у Штутгарті власний бізнес під назвою «Майстерня точної механіки і електротехніки». Тоді ніхто не здогадувався, що з часом ця скромна майстерня розвинеться до розмірів транснаціональної компанії, продукція якої відома практично в усіх країнах світу.

У перші роки існування компанії, справи у Боша йшли не дуже добре, в основному він займався виготовленням електричного устаткування, та, намагаючись заробити, брався і за різноманітні непрофільні замовлення. Початковий штат компанії складався з одного механіка та одного підмайстра, а статутний капітал в 10 000 марок Роберт залучив з батьківської спадщини.

Будучи любителем велоспорту в Німеччині, Бош до своїх клієнтів їздив на велосипеді і, в подальшому, коли штат його фірми розширився, привчав до велосипеду і своїх колег. У той час велосипеди були ще екзотичною дивиною, і мешканці Штутгарта незмінно з цікавістю розглядали бородатого молодого чоловіка, що педалив по місту і околицях. Знаючи, що його поїздки привертають увагу, Бош одягав на голову високий капелюх з товарним знаком своєї компанії. Таким чином велосипедні поїздки Боша можна вважати рекламною акцією, завдяки якій він отримав широку популярність в місті.

Поціновувач технічного прогресу, який вітав все нове, Бош вважав за краще кататися на так званих «велосипедах безпеки» з колесами однакового розміру і низькорозташованими рамами, які тоді тільки з'явилися на ринку. Зараз така конструкція здається нам звичною, але в ті часи всі каталися на велосипедах з величезним переднім колесом. Велосипедисти досить часто падали з цих велосипедів, особливо катаючись по нерівних поверхнях. Тому нові «низькі» двоколісні машини і були прозвані «велосипедами безпеки». Але незважаючи на те, що кататися на них було набагато безпечніше, пересідати на них велолюбителі не поспішали. А ось Бош оцінив всі переваги нової конструкції, її стійкість, маневреність та швидкість і розсікав по Штутгарту на незвичайній для людей моделі.

У 1892 році в майстерні Боша працювало вже 25 осіб. Але настала чергова економічна криза, і Бош змушений був знову скоротити свій штат до трьох осіб, а сам знову сів на велосипед, об'їжджаючи клієнтів. Однак незабаром бізнес Роберта Боша знову пішов у гору, оскільки в середині 1890-х років почалася електрифікація Штутгарта і компанія уклала кілька контрактів на установку електрообладнання.

Ентузіаст велоспорту і любитель швидкості, Бош був вельми втішений, коли його в 1897 році компанія «Даймлер» доручила йому адаптувати пристрій запалювання від магнето на двигун французького трицикла De Dion Bouton, який за ліцензією випускався в багатьох країнах. По суті ці трицикли представляли собою триколісні велосипеди з двигуном. Бош замінив стандартну систему запалювання трицикла, яка працювала зі збоями, особливо при збільшенні швидкості. Перші ж випробування привели винахідника у захват, і він сам випробував новинку, хвацько розгортаючи по вулицях Штутгарта і розвиваючи величезну на ті часи швидкість до 50 км / год.